Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - регулятори), Міністерство фінансів України та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердили Стратегію розвитку фінансового сектору України до 2025 року.

«Ми говоримо, що 5-7% економічного зростання на рік – це амбітна, але досяжна мета. Тепер ви можете побачити, яким чином ми плануємо її досягати в тій частині, яка стосується фінансового сектору. І я не бачу нічого нереального в цих планах, якщо кожен буде відповідально і професійно виконувати свої обов’язки», - наголосила під час виступу Міністр фінансів Оксана Маркарова.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України. Вона посяде місце Комплексної програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, яка визначала пріоритетні реформи регуляторів протягом попередніх п’яти років.

Стратегія передбачає розвиток фінансового сектору за п’ятьма основними напрямами:

зміцнення фінансової стабільності;

сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;

розвиток фінансових ринків;

розширення фінансової інклюзії;

впровадження інновацій у фінансовому секторі.

Для подальшого зміцнення фінансової стабільності регулятори серед іншого спрямовуватимуть свої зусилля на посилення захисту прав кредиторів та інвесторів, запровадження плану дій BEPS, підвищення рівня корпоративного управління у фінансових установах, посилення вимог до їх внутрішнього контролю, удосконалення системи гарантування вкладів та виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку, впровадження ризик-орієнтованого нагляду за небанківськими фінансовими установами, регуляторних вимог у сфері регулювання та нагляду за банками та небанківськими фінансовими установами, передбачених Угодою про асоціацію між Україною та ЄС тощо.

Макроекономічний розвиток стимулюватиметься шляхом активізації кредитування малого і середнього підприємництва, зокрема фермерських господарств під заставу землі, усунення перешкод для перезапуску іпотечного кредитування, експортного фінансування. Іншими важливими завданнями за цим напрямом є виважена фіскальна політика, розвиток ринку небанківського кредитування, посилена координація дій Міністерства фінансів та Національного банку, запровадження II рівня та удосконалення регулювання III рівня пенсійної системи, розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів.

Для розвитку фінансових ринків регулятори працюватимуть над завершенням валютної лібералізації, створенням ліквідних ринків фінансових інструментів (деривативів, корпоративних акцій та облігацій тощо), дерегуляцією ринків небанківських фінансових послуг з низьким рівнем ризиків або тих, що  не відповідають практикам ЄС, регулюванням страхової діяльності відповідно до  Solvency II та принципів IAIS, забезпеченням правового регулювання страхових посередників, створенням на законодавчому рівні необхідних передумов для розвитку ринків кредитних спілок та надання послуг фінансового лізингу, модернізацією біржової та депозитарної інфраструктури, створенням Комплексної інформаційної системи моніторингу фондового ринку, застосуванням міжнародних стандартів функціонування інфраструктури ринків капіталу (вимог CSDR, EMIR, MIFID ІІ, MIFIR, PFM) тощо.

З метою розширення фінансової інклюзії будуть упроваджені стандарти ринкової поведінки фінустанов і розкриття інформації про фінансові продукти, активізовані цільові програми для підвищення фінансової грамотності населення, а також буде посилено захист прав споживачів, створено стимули для розвитку платіжної інфраструктури для безготівкових операцій, розширено і вдосконалено систему гарантування вкладів тощо.

Інновації у фінансовому секторі охоплюватимуть широкий спектр дій, серед яких, зокрема: розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID, створення платформи для краудфандингу та венчурного капіталу, а також регуляторних “пісочниць” за типом sandbox, запровадження нових технологій для платежів та переказів, розширення доступу учасників фінансових ринків до публічних реєстрів, розвиток big data, blockchain та хмарних технологій тощо. 

Таким чином, Стратегія передбачає проведення реформ в усіх сегментах фінансового сектору: на банківському ринку, в секторі небанківських фінансових установ, на ринках капіталу. Реалізація Стратегії дасть змогу створити за п’ять років прозорий, конкурентний, стабільний та високотехнологічний фінансовий сектор. За таких умов він стане драйвером сталого та інклюзивного розвитку економіки України та сприятиме підвищенню добробуту громадян через ефективне акумулювання та перерозподіл фінансових ресурсів в економіці. 
Стратегія презентована 16 січня 2020 року за сприяння Проєкту USAID “Трансформація фінансового сектору”. Документ підписали Голова Національного банку України Яків Смолій, Міністр фінансів України Оксана Маркарова, Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України Тимур Хромаєв, Директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Світлана Рекрут, Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Денис Ястреб.

З 01.01.2020 розпочався черговий етап подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр), щорічних електронних декларацій за 2019 рік відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».

Національне агентство з питань запобігання корупції акцентує увагу на тому, що потрібно зробити декларанту. По-перше, перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Реєстру. По-друге, перевірити термін дії та працездатність кваліфікованого електронного підпису для роботи з Реєстром.

Для правильного заповнення декларації необхідно скористатися рекомендаціями щодо роботи з Реєстром  та роз’ясненням щодо заповнення електронних декларацій .

Звертаємо увагу, що Законом України від 02.10.2019 № 140-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» внесено ряд змін, зокрема до статей 1, 3, 45, 46 та 52 Закону України «Про запобігання корупції».

Зокрема, розширено коло суб’єктів декларування, а саме: декларацію необхідно подавати особам, які обіймають посади патронатної служби, визначені Законом України «Про державну службу», крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.

Також з 1 січня 2020 року обов’язок повідомляти Національне агентство про суттєві зміни у майновому стані стосується лише суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, та суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків відповідно до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».

Довідково: З 1 січня 2020 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 грн.

Пропонуємо відео з роз’ясненнями від НАЗК.