Ірина – військовослужбовець окремого загону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України.
Це одна із 108 жінок, яких 17 жовтня повернули з полону.
«Дві ночі вже я спала, моя Іра – в Україні! В телевізорі вже її побачила… - розповідає мама Ірини Стогній, яка протягом півроку чекала на свою доньку з полону. -З 14 квітня моя дитина була в полоні… Щодня прокидалась: «Добрий ранок, моя Іринко!». Цілий день думаєш про неї, лягаєш спати і тільки про неї… Стільки наплакалась… Блокнот біля мене, він весь всякими номерами списаний…17 жовтня ввечері подзвонила Ірина Верещук: «Все - обміняли! А потім подзвонила Іра... У мене руки трусилися, вона плаче, я плачу… Я про неї нічого не знала, а вона про мене. Літом мене прооперували, ходити не можу, не можу до неї поїхати… Постійно за дитину переживала, плачу… Що вона там пережила?.. Іра з дитинства мріяла бути військовою. І стала нею».
Скоро дівчина приїде до матері - у село Крищинці Тульчинського району.
За словами Галини Михайлівни, контракт зі Збройними Силами України Ірина Стогній підписала у 2015 році. Згодом пройшла навчання за стандартами НАТО і стала старшим бойовим медиком роти.
Ірина із тих, хто власним прикладом доводить, що немає нічого неможливого для українських жінок. Незламна. Сильна.
Як і всі, хто повернувся з полону, сьогодні проходить реабілітацію.
А значить скоро побачить маму. Але спочатку брата - Руслан збирається їхати до неї.
Начальник ОВА Сергій Борзов, висловлюючи подяку родині, підкреслив: «Сил і здоров’я Ірині! Вдома буде легше. Україна переможе!»
