Сьогодні, 25 лютого виповнюється 150 років з дня народження видатної української поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка. Людини, яку Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Попри це, важко переоцінити вклад Лесі Українки в становлення саме жіночої української модерної літератури. Разом з Оленою Пчілкою, Наталею Кобринською, Ольгою Кобилянською та іншими письменницями стояла біля витоків феміністичної течії в українській літературі. Її жіночі образи – вільні у своєму виборі, самодостатні, горді і незалежні, що для того часу було абсолютним викликом, особливо на теренах Російської імперії. Показово, що під час поховання Лесі Українки на Байковому кладовищі труну з її тілом несли шестеро жінок.
Взагалі, родина Косачів належала до аристократії, але при цьому всіляко підкреслювала свою українськість. Усі змалечку розмовляли українською, діти носили народні строї. У Києві початку ХХ століття, коли після вбивства Олександра ІІ почався період реакції, таких родин лишилося тільки три на всю столицю: Лисенки, Старицькі і Косачі. До речі, у 1903 році в Полтаві на відкритті пам'ятника Котляревському, де зібралися видатні письменники та громадські діячі, мама Лесі Українки, Олена Пчілка, проігнорувала заборону виступати українською і звернувся до присутніх рідною мовою.
Сама Леся Українка отримала чудову освіту (спочатку – під керівництвом мами, потім – займаючись самоосвітою), знала біля десятка мов. Через хворобу (а точніше – через потребу постійного лікування) об’їздила всю Європу, довгий час жила в Італії та Єгипті. Любила бувати в театрі та опері (відвідала майже всі найкращі європейські театри), прекрасно розбиралася в європейському мистецтві, скрізь записувалася до найкращих бібліотек, цікавилась новинками літератури та науковими працями. Всіляко просувала європейські тенденції в українську культуру, стала однією з провісників модернізму в українській літературі.
А ще вона знала більше 500 народних пісень, прекрасно грала на роялі, малювала картини. Саме їй ми завдячуємо появі в українській мові слів «промінь» і «напровесні». Була «одержимою» в творчості – однойменну поему написала за одну ніч, перебуваючи біля ліжка помираючого Сергія Мержинського.
Про ці та інші несподівані штрихи біографії Лесі Українки розповідає традиційна рубрика «Історичний календар» Українського інститут національної пам’яті : https://cutt.ly/rllLgFg
