Науковці сервісно-аналітичного центру «Інституту здоров’я рослин» UKRAVIT розповіли, що незараженого насіння немає, і його в обов’язковому порядку потрібно перевіряти в лабораторних умовах.
«Якщо ви вже придбали посівний матеріал, саме час перевірити його на показники якості та безпеки, — рекомендують вчені «Інституту здоров’я рослин. — Адже тільки лабораторна експертиза може на 100% точно виявити, наскільки насіння якісне, і чи варто його сіяти взагалі.
На які показники варто перевірити посівний матеріал? В першу чергу, на енергію проростання, схожість та чистоту. Енергія проростання характеризує життєздатність насіння, від якої залежить поява ранніх і рівномірних сходів. Схожість вказує на кількість схожого насіння у відсотках від загальної кількості насінин. А чистота — це вміст насіння культури в досліджуваному зразку у відсотках.
В насіннєвих лабораторіях енергію проростання та схожість насіння визначають методом пророщування, чистоту — за допомогою двох насіннєвих наважок установленого розміру, де кількість насіння основної культури в наважці визначена у відсотках (ДСТУ 4138-2002).
Не менш важливими є й показники безпеки посівного матеріалу, визначити які допоможе фітопатологічна експертиза. Завдяки ній аграрій може підібрати протруйник, який максимально ефективно захистить його посіви на ранніх етапах росту та розвитку.
«Виходячи із досвіду попереднього року, можна сказати, що незараженого насіння немає. Якщо говорити про зернові, то 46% насіння було уражене збудником Fusarium spp., а кожен 4-й зразок містив зерно, уражене бактеріозом, — від 2 до 5% в досліджуваній партії. Зазвичай насіння уражене бактеріозом не проростає, а якщо й проростає, то швидко гине — адже цей збудник протруйниками майже не контролюється. А щодо сої, то 100% дослідженого в минулому році насіння було уражене бактеріозом, а у 58% ураженість становила більш, ніж 10%. Згідно ДСТУ 2240-93, таке насіння непридатне для свіби взагалі. Крім того, 7,5% досліджуваного насіння сої мало схожість нижчу за допустиму (менше 80%)».
Щоб виявити збудників хвороб на насінні, проводять дослідження методом вологої камери в сучасних кліматичних камерах, а потім методом мікроскопування ідентифікують захворювання і з огляду на це рекомендують пестициди що контролюють цей збудник.
За результатами комплексного дослідження, аграрій отримує рекомендації щодо агротехнічних прийомів (глибина висіву, норма висіву тощо), а також застосування протруйників для обробки насіння. При низьких посівних якостях насіннєвого матеріалу надаються рекомендації, що сприяють підвищенню цього показника (стимулятори росту, мікродобрива тощо).
