Українські школи мають сформувати внутрішню систему забезпечення якості освіти. Міністерство освіти і науки спільно з Державною службою якості освіти розробили методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти. Рекомендації оприлюднено на сайті МОН 30 листопада 2020 року.
Під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур і заходів у школі, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють всебічному розвитку особистості учнів.
Планується, що існування внутрішньої системи надасть школам можливість підвищувати якість освітніх послуг, створювати умови навчання та праці, отримувати постійний зворотній зв'язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, приймати обґрунтовані управлінські рішення, які спрямовані на підвищення якості освіти та освітньої діяльності тощо.
Методичні рекомендації орієнтовані на допомогу школам у внутрішньому забезпеченні якісної освіти. Згідно з документом, система забезпечення якісної освіти у школі повинна мати не лише зовнішні стимули (ЗНО, інституційний аудит, атестація та сертифікація педагогічних працівників тощо), а й внутрішні інструменти.
Процеси навчання та управління школою можуть якісно вдосконалюватися самою школою. Для цього необхідно мати:
- стратегію забезпечення якості освіти;
- необхідні ресурси для організації навчання, інклюзивне освітнє середовище;
- прозору систему оцінювання учнів, педагогічних працівників і директора;
- механізми забезпечення академічної доброчесності;
- сучасну інформаційну систему управління школою.
Важливо також розвивати партнерство учнів і вчителів, забезпечувати рівність і протидіяти булінгу (цькуванню), допомагати учням реалізувати індивідуальну освітню траєкторію, створювати для вчителів умови для професійного зростання.
Крім того, школа може визначати і впроваджувати інші орієнтири, зважаючи на особливості її діяльності та потреби учасників освітнього процесу. Водночас важливим є розуміння, сприйняття та спільна реалізація таких орієнтирів учителями, учнями та їхніми батьками.
Також у школі доцільно проводити самооцінювання та вимірювати якість освіти. Для цього школа може розробити свої критерії та індикатори або скористатися системою оцінювання, що застосовується під час інституційного аудиту.
Можуть використовуватися різні методи збору інформації для аналізу та оцінювання: анкетування або індивідуальне інтерв’ю з учнями, батьками та вчителями, дослідження у фокус-групах, спостереження за ходом уроку та освітнім середовищем, внутрішні моніторинги тощо.
Результати самооцінювання також варто обговорити з учнями, батьками та вчителями. До обговорення можна залучити експертів у сфері шкільної освіти і орган управління освіти (наприклад, у разі потреби покращити матеріальну базу школи, додатково виділити кошти на навчання вчителів). Оприлюднення результатів самооцінювання засвідчить прозорість та інформаційну відкритість школи.
Завдяки розбудові внутрішньої системи забезпечення якості освіти та регулярного самооцінювання школа зможе:
- підвищувати якість освітніх послуг і забезпечувати довіру до результатів навчання;
- отримувати постійний зворотний зв'язок від учасників освітнього процесу щодо якості освіти, вчасно реагувати на ризики;
- постійно вдосконалювати освітнє середовище, систему оцінювання учнів, педагогічну діяльність, управлінські процеси;
- забезпечити прозорість діяльності школи і готовність до змін в інтересах учасників освітнього процесу.
Державна служба якості освіти України може надавати школам більш детальні рекомендації щодо формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти.
