Щорічно Міжнародна спільнота проводить акцію «16 днів проти насильства». Тисячі громадян та сотні державних і громадських організацій з більш ніж 100 країн світу активізують з 25 листопада по 10 грудня свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства у співвітчизників, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від насильства.
Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначатися він почав з 1981 року в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, які були жорстоко вбиті під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо у 1960 році.
Відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я, насильство є медичною проблемою. Саме тому в Україні ввели системний підхід до виявлення домашнього насильства та надання медичної допомоги.
МОЗ України затвердило наказ, що регламентує надання медичної допомоги дітям і дорослим, які постраждали від домашнього насильства. Затверджений порядок - принципово новий підхід, що включає алгоритми дій медиків і пацієнтів у разі сексуального, фізичного чи психологічного насилля.
Наказ МОЗ України №278 від 01.02.2019 “Про затвердження Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги” визначає, як відбувається медичне обстеження та надання медичної допомоги людям, які постраждали від насильства.
Наказ визначає не лише клінічні симптоми, а й типи поведінки, що можуть вказувати на те, що людина піддається домашньому насиллю, - агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань, відомих дітям відповідного віку (наприклад, невміння читати, писати та рахувати), тривожність тощо.
Порядок регламентує алгоритм дій як закладу охорони здоров’я, так і права постраждалого пацієнта.
Відповідно до наказу, в закладах охорони здоров'я медичні працівники повинні пройти професійну тематичну підготовку щодо проведення медичного обстеження постраждалих осіб та надання їм медичної допомоги.
Також тепер про запобігання та протидію домашньому насильству вивчатимуть студенти-медики та лікарі. Такі теми ректори медичних закладів вищої освіти та закладів післядипломної медичної освіти мають внести в навчальні плани і освітні програмах безперервного професійного розвитку фахівців для лікарів.
ДІЇ МЕДИКІВ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ОЗНАК НАСИЛЬСТВА:
- знайдіть можливість поговорити віч-на-віч з людиною, уважно вислухайте, але не змушуйте говорити;
- якщо йдеться про дитину - негайно вжийте дії для безпеки дитини, нормалізації її емоційного стану;
- визначте вид медичної допомоги, якої потребує людина (амбулаторна, стаціонарна, первинна, вторинна чи третинна) та за потреби направте таку людину до відповідного закладу охорони здоров'я;
- проводьте обстеження і лікування без дискримінації за будь-якою ознакою;
- інформуйте людину та/або її законного представника (якщо представник не є кривдником) про права, заходи та соціальні послуги, якими може скористатися постраждала особа.
- протягом доби заклад охорони здоров’я інформує Національну поліцію України, а у разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей.
Важливо: людина, яка постраждала від насильства (або її законний представник), обов’язково має надати згоду на медичне втручання. Виняток - пряма загроза життю людини, у цьому випадку згода пацієнта не є обов’язковою.
У сім’ї можуть бути одночасно декілька видів домашнього насильства і стосується воно всіх членів родини.
ВИДИ НАСИЛЬСТВА В СІМ’Ї
Фізичне насильство – умисне нанесення одним членом родини іншому тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі та гідності: потиличники, ляпаси, побиття, кусання, здушування, припікання, штовхання, примус пити або їсти те, що шкодить здоров’ю (зокрема алкоголь, наркотики…), тощо.
Психологічне насильство – це насильство, пов’язане з впливом одного члена родини на психіку іншого шляхом словесних образ чи погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Як прояви психічного насилля, розглядають: ігнорування почуттів особи; образа переконань, що мають цінність для особи; образа віросповідання, національної, расової та класової приналежності або походження; приниження особи; знущання над домашніми тваринами або їх знищення на очах особи (часто це жінка або дитина) з метою спричинити їй біль; переслідування особи (частіше жінки або дівчини) через уявлені особою протилежної статі сексуальні зв’язки; покарання дітей через образу на дружину (чоловіка); обмеження свободи дій та пересування; погрози спричинити фізичну або економічну шкоду.
Економічне насильство в родині – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого їжі, одягу, житла та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного або психічного здоров’я. Економічне насильство розглядається, як: вилучення або обмеження коштів, контроль надходжень та фінансових витрат.
Мається на увазі не розподіл фінансів сім’ї за взаємною згодою, не взаємний контроль партнерів за перебігом коштів у сімейному житті, а контроль, часто жорсткий та принизливий, з боку однієї особи щодо інших членів родини – дружини, дітей, батьків похилого віку.
Сексуальне насильство в родині – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом родини, що порушує її психосексуальний розвиток.
До сексуального насильства можна віднести: примус до сексуальних стосунків проти волі, примус до хворобливих або садистських статевих зносин, применшення значення почуттів партнера в сексуальному відношенні, примус партнера (найчастіше жінки) до спостереження за статевими зносинами, що відбуваються між іншими людьми, застосування погрози насильства для примусу партнера (найчастіше жінки) до згоди на сексуальний зв’язок, примус жінки одягатися всупереч її волі згідно з бажанням партнера.
Домашнє насильство – це не сімейна справа чи особливості родинного спілкування, це протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати!
В Україні існують закони, які захищають сім’ю від насильства. Одним із основних таких законів є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Відповідно до цього Закону, людина має право на захист від домашнього насильства та необхідну допомогу.
ДІЇ ЛЮДИНИ, ЯКА ПОСТРАЖДАЛА ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЛЯ:
- Зверніться за медичною допомогою. Звернутись можна у будь-який заклад охорони здоров’я. Якщо ваш стан не є критичним, запишіться на прийом до свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра, він проведе обстеження, призначить лікування чи направить до вузького спеціаліста.
У екстреній ситуації телефонуйте 103.
- Пройдіть обстеження і отримайте підтримку. Лікар має повідомити пацієнта про результати обстеження, можливі варіанти лікування, а також про права, заходи та соціальні послуги, якими може скористатися пацієнт.
- Пройдіть лікування. Лікування відбувається виключно за згодою пацієнта чи його законного представника, якщо він не є кривдником.
