Держпраці нагадала, коли працівнику без звільнення можна компенсувати невідгуляну відпустку. Варіантів небагато.

 Державні гарантії права на відпустки визначені у Законі №504 «Про відпустки»: право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

  Які ж бувають види відпусток?

  Ст. 4 Закону №504 установлені такі види щорічних відпусток:

• основна відпустка
• додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці
• додаткова відпустка за особливий характер праці
• інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

  Якщо працівник звільняється та в нього залишаються дні невикористаної щорічної відпустки, вони підлягають обов’язковій компенсації відповідно до вимог ч. 1 ст. 83 КЗпП, ч. 1 ст. 24 Закону №504.

  В залежності від певних обставин, що виникають у процесі трудової діяльності працівника, законодавством про працю передбачено надання додаткових відпусток, а саме:

• додаткової відпустки у зв'язку з навчанням
• творчої відпустки
• відпустки для підготовки та участі в змаганнях.

  У травні 2015 року Закон №504 доповнено ще одним видом додаткової відпустки окремим категоріям ветеранів війни та постраждалим учасникам Революції Гідності.

  Відповідно до Закону №504 працівникам надаються соціальні відпустки:

• у зв'язку з вагітністю та пологами
• для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
• у зв'язку з усиновленням дитини
• відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

  Із зазначеного вище переліку видів додаткових та соціальних відпусток, у разі звільнення з роботи компенсуються тільки невикористані дні додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. При цблму по кожному виду відпусток, які підлягають компенсації при звільненні, розрахунок невикористаних днів провадиться окремо.

  Отримати грошову компенсацію щорічної відпустки можливо й без звільнення з роботи. Ч. 4 ст. 24 Закону №504 та ч. 4 ст. 83 КЗпП передбачено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 к. д.

  Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 к. д. щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому може бути виплачена грошова компенсація.

  Наприклад, якщо тривалість щорічної відпустки працівника складає 31 к. д. (24 к. д. – щорічна основна відпустка і 7 к. д. – щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік 24 к. д., за 7 днів він може отримати компенсацію.

  Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – інваліда з дитинства підгрупи А I групи не належить до щорічних відпусток, передбачених ст. 4 Закону №504, тому на неї не поширюються наведені вище умови компенсації щорічних відпусток під час трудової діяльності такого працівника.