Виклики в умовах війни, оновлення та розвиток освітньої галузі на Вінниччині обговорили сьогодні освітяни області під час роботи Міжнародної серпневої педагогічної науково-практичної конференції «Освіта, освітяни – незламні у війні», яка проходила в режимі онлайн.
До роботи Конференції долучились зарубіжні партнери: Павло Хмара, засновник Фундації «Польський Інститут Філантропії» та Петер Тульпа, заступник Гетьмана, директор Департаменту соціального розвитку Ліберецького краю Чеської Республіки.
Перший заступник Начальника обласної військової адміністрації Наталя Заболотна у вітальному слові наголосила, що на освітян чекає найскладніший початок навчального року в історії незалежної України: «Безумовно, це ставить перед нами низку завдань,- підкреслила посадовиця.- Перш за все, необхідним є створення повноцінного наративу, що школа - це зона безпеки. Для цього, протягом літа ми облаштовували укриття. Хочу подякувати всім за проведену роботу, за той творчий підхід до створення комфортних умов, за креатив».
Наталя Заболотна спрямувала увагу педагогів на необхідності відпрацювати алгоритми дій працівників закладів освіти під час сигналу «Повітряна тривога», інших надзвичайних ситуацій. Кожен працівник повинен чітко знати, за що він відповідає і що має робити в той чи інший момент, а вже 1 вересня необхідно провести навчання з дітьми.
«Незважаючи на всі труднощі, ми повинні забезпечити кожну дитину якісними освітніми послугами незалежно від формату роботи:
дитину, що прийшла до закладу освіти, в якому облаштовано укриття;
дитину, батьки якої побоюються відправити до школи;
дитину, яка хоч і перебуває на окупованій території, але бажає продовжувати здобувати українську освіту;
дитину, яка перебуває за кордоном, але хоче отримати український документ про освіту.Чим якісніше ми будемо працювати в офлайн режимі, чим кращі створимо умови в укриттях – тим більше живого спілкування буде у нас з учнями»,- підкреслила Наталя Заболотна.
Директор Департаменту гуманітарної політики ОВА Олександр Мельник у своєму виступі зазначив: «Ми розпочинаємо 2022 – 2023 навчальний рік в умовах повномасштабної війни. Звісно, це величезне навантаження на освітню галузь. На сьогодні головне завдання освіти – виховати громадянина. Саме ви, освітяни, підготували достойних громадян, які зараз мужньо обороняють свою країну. Маємо багато викликів, але впевнений, що ми успішно з ними впораємося».
Він також акцентував увагу на тому, що на сьогодні жоден навчальний заклад не може розпочати освітній процес у звичному форматі без облаштованого належним чином укриття. Вінницька область має середній показник щодо підготовки укриттів у закладах освіти. На сьогодні 826 укриттів уже готові для безпечного навчального процесу.
У закладах дошкільної освіти облаштовано 259 укриттів, у закладах загальної середньої освіти – 391 укриття. Також триває підготовка укриттів у закладах профтехосвіти, вищих навчальних закладах та інших.
«Ми також продовжуємо забезпечувати доступ до освіти для дітей, які знайшли прихисток на Вінниччині. Наразі у 15 громадах області дошкільні заклади прийняли 280 дітей з числа вимушених переселенців, а загальноосвітні школи – 3575 учнів за заявами батьків», - зауважив Олександр Мельник.
Під час конференції він також зупинився на кадрових питаннях, можливої організації різних форм навчання та використання можливостей «Всеукраїнської школи онлайн».
Підсумки роботи освіти області у 2021-2022 навчальному році та завдання на 2022-2023 навчальний рік окреслив у своєму виступі заступник директора Департаменту гуманітарної політики, начальник управління освіти та науки Володимир Буняк.«Безумовно, ми починали минулий навчальний рік в одних умовах, а завершували уже зовсім в інших – в умовах російської агресії,- зазначив посадовець, - крім цього, перед освітянами також стояв виклик - боротьба проти ковіду. Тоді, завдяки спільним зусиллям, нам вдалося гідно вистояти і відпрацювати алгоритм роботи. Також було докладено максимум зусиль для того, щоб гідно завершити навчальний рік в умовах воєнного стану. Зауважу, що за підсумками мультипредметного тесту учні переконливо продемонстрували знання з української мови, з історії України. І ми пишаємося нашими дітьми, які є такими ж незламними, як і дорослі, вони є гідним майбутнім нашої держави».
До роботи Конференції також долучились зарубіжні партнери Вінниччини, які прихистили на час війни українських дітей та організували для них навчання і дозвілля.
Так, Петер Тульпа надав інформацію про те, як навчаються та проводять час діти, котрі були евакуйовані до Ліберецького краю Чеської республіки. «Це дві групи дітей – з Харкова і з Вінниці, які знаходяться в Чехії з початку березня .Кількість дітей мінялася, отже зараз ми працюємо з 31 дитиною. Ліберецький край знайшов можливість, окрім державної допомоги переміщеним дітям – 5 тис. крон, виділити ще й додаткову. Тож загальна підтримка наразі становить 1 млн 440 тис крон. Із цих коштів ми забезпечуємо переклад, 5-ти разове харчування, компенсуємо підвищену потребу у використанні електроенергії та води, оплачуємо роботу персоналу, що працює з дітьми».
Петер Тульпа зазначив,що навчання дітей шкільного віку організовано як онлайн так і у формі офлайн зустрічей, хоча воно не зовсім таке, до якого звикли наші діти. Також забезпечуються активності у позаурочний час.
Не залишаються без уваги і діти, якими опікуються польські партнери.
«Від самого початку ми прагнули створити для школярів хороші умови для дистанційного навчання,- зазначив Павло Хмара.-Завдяки спонсорській допомозі, в повному обсязі забезпечили дітей канцелярськими товарами та усім необхідним для успішного здобуття знань. Дітей з вадами слуху забезпечили якісними слуховими апаратами, а дітей із особливими психічними розладами взяли під опіку фахівців».Павло Хмара також поділився подальшими планами роботи з українськими дітьми – біженцями.
Під час конференції присутні також заслухали рекомендації ГУ ДСНС у Вінницькій області та Держпродспоживслужби щодо вимог до облаштування укриттів. Робота Конференції з питань дошкілля, професійної освіти, цифрової трансформації в умовах війни продовжилась у секційному режимі за напрямками.
