Водопровідно-каналізаційне господарство України є однією з найважливіших систем життєзабезпечення населених пунктів.
Загальна протяжність водопровідних мереж в Україні становить понад 100 тисяч кілометрів, кількість насосного обладнання у системах водопостачання країни майже 15 тисяч одиниць, загальна протяжність каналізаційних мереж – 35 тисяч кілометрів.
Значна частина водопровідних та каналізаційних мереж України перебувають в аварійному стані і підлягають заміні та ремонту.
Із настанням періоду інтенсивних ремонтних, земляних і очисних робіт, робіт у колодязях, котлованах, траншеях, закритих просторах, що в свою чергу збільшує ймовірність настання нещасних випадків під час їх виконання.
Основними причинами, що призводять до виникнення нещасних випадків є організаційні, пов’язані з отруєнням газами під час виконання робіт в колодязях та інших закритих просторах — грабельних відділеннях каналізаційних насосних станцій, а саме:
- виконання робіт без оформлення нарядів-допусків;
- незабезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту та/або невикористання їх працівниками під час виконання ними робіт підвищеної небезпеки;
- незабезпечення працівників засобами контролю повітряного середовища; низький рівень виробничої дисципліни, культури виробництва, безвідповідальність посадових осіб та безпечність виконавців робіт підвищеної небезпеки.
З метою запобігання виникнення нещасних випадків на об’єктах водопровідно-каналізаційного господарства пропонуємо в межах повноважень вжити вичерпних заходів реагування, у тому числі суб’єктам господарювання усіх форм власності, які експлуатують об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства:
- забезпечити здійснення постійного контролю за дотриманнями працівниками вимог охорони праці, пожежної безпеки, а також трудової та виробничої дисципліни;
- не допускати до виконання робіт працівників, які не пройшли в установленому порядку навчання, інструктажів і перевірки знань з питань охорони праці;
- не допускати виконання робіт у замкнених просторах без постійного контролю в них повітряного середовища, без засобів колективного та індивідуального захисту;
- максимально обмежити проведення газонебезпечних робіт при високих температурах повітря;
- привести до санітарних норм температурні умови на робочих місцях. У разі неможливості приведення до санітарних норм температурних умов на робочих місцях зменшити робочий час та ввести додаткові перерви.
