Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот «Кіберпес».

У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у випадку кібербулінгу.

«Минулого року ми ввели в законодавство поняття булінгу, зокрема і цькування дітей в інтернеті. Наступним кроком має стати національна система виявлення та встановлення відповідальності за кібербулінг. Під час карантину діти проводять багато часу в мережі, тож зараз вони особливо потребують зручного і швидкого механізму реагування на кібербулінг», – прокоментувала запуск чат-боту державний експерт Директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН Оксана Савицька.

Чат-бот у Telegram

 і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.

У чат-боті «Кіберпес» можна знайти інформацію про те:

• що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
• як визначити контент, що містить кібербулінг;
• що робити, якщо вас кібербулять;
• як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
• як попередити кібербулінг;
• як не бути кібербулером.

За даними міжнародного дослідницького проєкту ESPAD

, у 2019 році лише 6,7% опитаних підлітків в Україні не користувались соціальними мережам. Близько 45% підлітків проводять у соціальних мережах до 3 годин на день, а ще майже 50% – 4 та більше годин.

Представниця ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сильвандер зазначає, що в Україні близько 50% підлітків були жертвами кібербулінгу.

«Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok та Snapchat є основними соціальними платформами для цькування», – додає вона.

Довідково

ЮНІСЕФ визначає кібербулінг як цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через:

• поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
• повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.

Нагадаємо, що на платформі Prometheus можна пройти безкоштовний онлайн-курс

«Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти», що був створений за ініціативи МОН.