Оптимізація освітніх закладів є неминучим процесом сучасної освітньої галузі – переконана влада. Її основне завдання: віднайти найефективнішу модель роботи. На жаль, погіршення демографічної ситуації, масова міграція молоді із сіл у міста та за кордон сприяли утворенню малокомплектних шкіл, де навчається менш як 50 дітей. Сьогодні освітня галузь вимагає насамперед забезпечення якісних знань та ефективного використання бюджетних коштів. Саме тому постало питання оптимізації навчальних закладів району, або іншими словами закриття деяких із них та формування опорних освітніх закладів.
Такі зміни не можуть не викликати занепокоєння у батьків, які звикли до шкіл чи не у кожному селі. Крім того, школа тут здавна вважалася культурним осередком і своєрідною візиткою громади. Отож, що чекає на сільські освітні заклади Гайсинщини, як проходить процес оптимізації і чи варто його боятися? Пояснює голова районної державної адміністрації Сергій Кавун.
Інвестиції в знання дають найбільші дивіденди
Ми живемо в цікавий час і маємо унікальну можливість реально щось змінити в державі не лише на словах, а й на ділі. Сьогодні в країні проходить процес децентралізації. Іншими словами, відбувається створення об’єднаних територіальних громад. Нагадаю, реформа децентралізації насамперед передбачає наближення послуг до населення. Тобто перехід на прямі міжбюджетні відносини, що означає надходження коштів із Державного бюджету безпосередньо до бюджетів ОТГ.
Однією із витратних частин бюджету є освіта. Бенджамін Франклін говорив: «Інвестиції в знання дають найбільші дивіденди». Отож для того, аби надалі ми змогли отримати дивіденди, ми повинні вкладати в знання сьогодні. Наведу декілька цифр, які, сподіваюся, допоможуть прояснити ситуацію. Усі школи, які є на території району, умовно за кількістю учнів можна розділити на 7 груп. Перша – 5 шкіл, де навчається до 50 учнів, друга – 10 закладів з наповненістю від 50-100 учнів; третя – 6 шкіл (130-180 дітей); четверта – 2 школи (180-230 дітей); п’ята - 2 школи (550-600 учнів); шоста - 1 школа (650-700 учнів); сьома - ліцей № 7, де навчається 785 учнів.
Вартість утримання однієї дитини (сюди входять витрати на харчування, транспортування, амортизацію, пов’язану з експлуатацією приміщень, заробітна плата вчителям і т. д.) у нашому районі коливається від 73 207 грн на одного школяра у рік до 15 218 грн. Розбіжність майже у 60 тис. грн. Не важко відстежити, що вартість утримання школярів напряму залежить від наповнюваності шкіл. Сьогодні фінансування освітніх закладів відбувається як шляхом освітньої субвенції, так і з районного бюджету. Але реформа децентралізації, як я вже говорив, передбачає прямі міжбюджетні відносини, а це означає, що школи і дитячі садочки фінансуватимуться з бюджету ОТГ. Майбутнім об'єднаним громадам потрібно розуміти це, і починати рахувати кошти. Вдумаймось: фінансування школяра І групи обійдеться громаді в середньому 59600 грн; II групи – 42000 грн; III групи – 26000 грн; IV - 23915 грн; V - 16691 грн; VI - 15218 грн; VII - 22747 грн.
Про якість освітянських послуг
Кількість учнів впливає і на освітянські послуги. У заповнених класах є стимул дитині навчатися, адже вона весь час бачить, на кого потрібно рівнятися. А це, безперечно, дає позитивний результат. Ще однією проблемою малокомплектних шкіл є робота в індивідуальному режимі. Як на мене, тут втрачається якість знань. Сьогодні наші діти, закінчуючи навчання, здають ЗНО. Для цього у них повинні бути відповідні знання. І це мають розуміти насамперед батьки. Маю на увазі, що рано чи пізно кожному школяру потрібно буде покинути батьківський поріг і вийти на життєву дорогу, і з яким багажем знань він це зробить, залежить сьогодні від батьків й від освітнього закладу.
Оптимізація передбачає створення опорних шкіл, що є новим для нас поняттям. Опорна школа – заклад, який має відповідне матеріально-технічне забезпечення, потужний склад педагогів, наявність філій, яких раніше не було.
Оптимізаційна модель передбачає у нашому районі закриття двох шкіл, пониження ступенів двох шкіл і створення трьох опорних шкіл. Дві у місті і одна на території району. Але про це ми говоритимемо після прийняття відповідних рішень.
Оптимізація навчальних закладів – рішення за громадою
Роль сільських і міської рад, громад у процесі оптимізації навчальних закладів - велика. Відповідно до закону реорганізація та ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів відбувається за рішенням сесії місцевої ради. Саме на місцях приймають рішення про реорганізацію чи ліквідацію того чи іншого навчального закладу. Сьогодні жодного наказу, розпорядження про оптимізацію шкіл немає. А чутки, що ширяться районом про закриття шкіл, не мають під собою жодного підґрунтя. Повторюся, цей процес має розпочатися із громади, яка є власником навчального закладу, і в жодному разі діти не повинні бути заручниками спекулятивних процесів. Ніхто без рішення громади не зможе закрити жодного навчального закладу. Наголошу: це виключно юрисдикція громади (сільської та районної).
Попри це, кожен має розуміти, що фінансування закладів освіти в найближчому майбутньому ляже на його плечі. То чи виправдані будуть такі витрати? Досвід показує: не зможе бюджет громади фінансувати школу, де навчається 20-30 учнів. Сьогодні у районі проведено перемовини на рівні директорів. На жаль, карантинні обмеження не дають проводити більш масштабні зустрічі. Крім того, на жаль, ми втратили час для відкриття у селах НВК (поєднання дошкільнят і школярів).
Проблеми є, але вони вирішуються
Розумію батьків, які хвилюються за дітей, особливо про їхній доїзд до школи. З усією відповідальністю хочу заспокоїти всіх: у нас є все необхідне для безпечного перевезення школярів у районі. Шкільними автобусами ми забезпечені повністю, лише два з них потребують капітального ремонту. Три нових отримаємо незабаром для потреб району та існуючих ОТГ. Буду відвертий: єдиною проблемою є якість доріг. Її ми намагаємося вирішити. Сьогодні проходить якісний ремонт дороги М-12 – на інших проводиться ямковий ремонт.
Зрозумілою є і пересторога батьків учнів молодших класів щодо дисципліни в транспорті. Але тут відповідальність лежить на кожному: і на батьках, і на перевізнику, і на педагогах, які повинні пояснювати, як поводити себе у транспорті та у громадських місцях. Ще одну проблему, яку батьки виокремлюють, психологічний дискомфорт дітей початкових класів. Її також потрібно обговорити.
Доля педагогів розглядається у двох варіантах
Звичайно, оптимізація шкіл передбачає звільнення педагогів. Сказати, що будуть працевлаштовані 100% всі – це було б неправдою. Якщо говорити про ефективне використання коштів – ми повинні пройти етапи скорочення. Не секрет, що подекуди директор і вчителі становлять кількість, яка наближається до кількості учнів у школі. Настав час рахувати кошти. І це повинні робити громади, які мають правильно вести бюджет. Декому буде запропоновано посаду у сусідніх школах та тих, що стануть опорними. Іншим, на превеликий жаль, необхідно буде визначатися.
Оптимізація навчальних закладів вимога часу, а не забаганка влади
Підсумовуючи, оптимізація навчальних закладів в жодному разі не моя забаганка чи начальника відділу освіти, чи сільського голови, а вимога часу. У порівнянні з іншими районами ми відстаємо у цьому процесі й належимо до тих районів, де ситуація з освітньою галуззю не врегульована. Гайсинський район чи не єдиний в області, де немає опорних шкіл.
Боятися оптимізації непотрібно. Її головною метою є надання освітніми закладами якісних послуг. Погодьтеся, у класах, де навчається 1-2 учні, шкільна програма не може бути реалізована у повному об'ємі. І ми сьогодні можемо змінити ситуацію і забезпечити надання якісних знань. Наш район здатний надавати освітні послуги в затишних сучасних класах із відповідним матеріально-технічним забезпеченням. Логістика продумана, школи об’єднуватимуться за принципом найближчого розташування (сусідні населені пункти). Як було зазначено, транспортом школярі забезпечені, проблеми з дорогами вирішуються, на скільки це можливо в умовах сьогодення. Власне, процес оптимізації полягає у створенні сучасної матеріально-технічної бази і надання якісних освітніх послуг для дітей.
Алла Плахотнюк
