Відділ контролю в сфері насінництва та розсаднитцва управління фітосанітарної безпеки Головногоуправління Держпродспоживслужби в Вінницькій області нагадує, що: урожайність сільськогосподарських культур залежить не тільки від рівня агротехніки на даному полі, а й від правильно підібраних сортів, від багатьох їх ознак і властивостей.
Сорт - найдешевший засіб підвищення врожайності, поліпшення якості продукції, зниження її собівартості.
А саме це є головною метою вирощування кожної культури.
Сорт є сукупністю споріднених рослин тієї чи іншої культури, створеної шляхом селекції. Йому притаманні певні спадкові морфологічні, біологічні, високі господарськоцінні ознаки та властивості. Проте потенційні можливості сорту можуть бути реалізовані лише за високої якості насіння - чистосортності, схожості, стійкості до ураження хворобами і шкідниками. Будь-який добре відселектований сорт стійко зберігає свої спадкові якості в ряді поколінь. Однак, у процесі розмноження з різних причин спостерігається зниження показників якості насіння, що призводить до погіршення сорту. Збереження сортових якостей можливе тільки при добре налагодженому насінництві.
Тому в насінництві вирішується два взаємопов’язані завдання. Перше з них - розмноження високоякісного сортового насіння нових, введених у виробництво сортів до розмірів, що забезпечують потребу господарств у ньому. Проте, в процесі масового розмноження і тривалого вирощування якість сортів погіршується. Тому друге завдання насінництва - збереження сортових і врожайних якостей насіння всіх рекомендованих до вирощування сортів. Відповідно до цих завдань у насінницькій роботі здійснюються два основних процеси - сортозміна і сортооновлення.
Сортозміна - це повна заміна на виробничих посівах одного старого сорту на інший, новий сорт.
Зміни клімату в сучасних умовах заставляють провідні селекційні центри створювати сорти нового покоління з активними адаптивними ознаками. Тож для аграрія, який орієнтується на рослинництво інтенсивного типу, важливо знати передові назви сортів, з якими можна досягнути високих врожаїв.
Як правило, нові сорти істотно перевищують старі за врожайністю та іншими селекційно - цінними ознаками. Тому сортозміну необхідно проводити швидко, протягом одного, двох років. Оперативна зміна сорту дозволяє швидше і повніше використати біологічні, господарські переваги новою сорту й одночасно позбавитись тиску хвороб і шкідників, які супроводжували старий сорт.
Одна з причин повільного впровадження нових сортів полягає в тому, що вже в перші роки значна кількість насіння йде на товарні цілі, а не використовується на насіння.
По друге, до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні (далі – Реєстр) внесено занадто велику кількість сортів. Поряд з новими в Реєстрі знаходяться старі сорти які, здебільшого, втратили свою виробничу привабливість. До прикладу, пшениця м’яка озима в Реєстр на 2018 рік внесено 428 сортів. З них нових сортів (до 3 років) внесено 161, або 38 відсотків, від 3 до 5 років 67 сортів (16 відсотків), від 5 до 8 років 70 сортів (16 відсотків), і 130, або майже третина складають ті сорти які були внесені 10 і більше років тому. Як результат - в структурі використання сортів сільгосптоваровиробниками досить значна кількість використовується «застарілих сортів» і як наслідок знижується валове виробництво та якість продукції.
У нових сортів упродовж виробничого використання з часом можуть погіршуватися господарські ознаки і біологічні властивості, що зумовлюється механічним і біологічним засміченням, розщепленням, появою мутантів, збільшенням ураження рослин хворобами, які передаються через насіння, екологічною депресією. Урожайні та сортові властивості насіння також знижуються внаслідок порушення насінницької агротехніки. Тому виникає потреба проводити сортооновлення.
Сортооновлення — це заміна сортового насіння в господарствах насінням цих самих сортів, але вищих генерацій.
Сортооновлення в товарних господарствах необхідно проводити базовим насінням (супереліта, еліта) або сертифікованим насінням першої генерації в певні строки, прийняті науково-дослідною установою в зоні її діяльності.
Урожайність сортів залежить від дії багатьох факторів, тому завданням насінництва є збереження генетичного потенціалу продуктивності, який сорт мав при виведенні.
В науковій літературі немає єдиної думки щодо значення генерацій. Одна група дослідників встановила, що за врожайністю між генераціями сортового насіння істотної різниці практично не спостерігається, інші вважають, що врожайність послідовно знижується від еліти до віддалених генерацій.
Вплив генерації на якість насіння вивчали в Миронівському інституті пшениці імені М. В. Ремесла Наукові досліди проводились за схемою, яка дозволяла порівняння базового насіння з сертифікованим насінням низьких генерацій, вирощеним не в господарствах, а на полях інституту, тобто в ідентичних умовах.
Одержані данні показують, що посівні якості – маса 1000 насінин, енергія проростання і лабораторна схожість базового насіння і наступних генерацій були майже одинакові.
Значне зниження врожайності в порівнянні з базовим насінням починається вже з третьої генерації – на 2,6 ц/га, 4-ої – на 3,4 ц/га, 6-ої – на 4,4 ц/га.
При посіві насінням 3-ої і наступних генерацій зменшувались кількість продуктивних стебел на одиницю площі, число і маса зерен в колосі, що призводило до зниження маси зерна з 1м2 і з га.
Тому, на нашу думку для вчасного проведення сортооновлення суб’єкту господарювання необхідно дотримуватися певних правил:
посів проводити насінням не нижче 2-ї генерації;
сортооновлення проводити насінням категорії базове (супереліта, еліта), або сертифіковане, але не нижче 1-ї генерації;
дотримуватись технології вирощування сільськогосподарських культур, особливо на насінницьких ділянках, з метою збереження сортових та посівних якостей насіння.
Зерновиробництво для нашої держави є найбільш пріоритетною та стратегічно важливою галуззю агропромислового комплексу, а тому без підвищення ефективності системи насінництва неможливий подальший його ефективний розвиток.
Європейський та світовий досвід свідчить про те, що своєчасна сортозаміна і сортооновлення є надійним резервом збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Отже, суб’єктам господарювання необхідно постійно здійснювати впровадження у виробництво високоякісного насіння нових перспективних сортів і високих генерацій, що в свою чергу повинно сприяти підвищенню ефективності виробництва зерна та має істотно вплинути на рівень конкурентоспроможності вітчизняного товарного зерна на міжнародному зерновому ринку.фф