У чому полягає відмінність між поняттями «запит» і «звернення»

Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різний порядок реалізації цих прав та регулюється двома законами України «Про доступ до публічної інформації» та «Про звернення громадян».

Оскільки правовідносини стосовно звернень громадян і запитів на інформацію регулюються різними законами, той процедурам їх розгляду властиві певні відмінності.

 

Звернення

Запит

Конституція України

Ст.40: «Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк».

Ст.34: «Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя».

Закон України

«Про звернення громадян» 1996р.

«Про доступ до публічної інформації»2011р.

Поняття

Звернення

- пропозиція (зауваження)    

- заява (клопотання) 

- скарга

-електронне звернення

-електронна петиція Стаття 23-1. Електронна петиція, порядок її подання та розгляду

Ст.3

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Ст..19

Інформація (проблемне питання) повідомляється заявником адресату, який має вчинити певні дії (прийняти рішення за наслідком розгляду)

Наявна інформація (що не потребує узагальнення, аналітичної обробки даних або створення в інший спосіб) надається адресатом

Суб’єкти

- громадяни України;

- особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території ст1.

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.ст.12

Форма документа

- усна

- письмова

-електронна

Звертається особисто або через офіційно уповноважену особу ст..5

- в усній,

- письмовій

- чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою)

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань запитів на інформацію, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.ст.19

Реквізити документа

- прізвище,  ім'я,  по батькові,
- місце  проживання громадянина, 

- викладено суть порушеного питання,
-письмове звернення   підписано    заявником  (заявниками) із зазначенням дати.

Електроне звернення

Електронна петиція ст..5

- ім'я (найменування) запитувача,

- поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

- загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

- підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.ст.19

Терміни розгляду

- не  більше
одного  місяця
  від  дня надходження, 

- ті,  які не потребують
додаткового вивчення,  - невідкладно,  але не пізніше  п'ятнадцяти
днів
  від  дня  їх  отримання.

- до сорока п'яти днів (зі своєчасним  повідомленням заявника про продовження терміну), якщо  в  місячний  термін вирішити
порушені у  зверненні  питання  неможливо

- на обгрунтовану письмову вимогу громадянина  термін  може бути скорочено.

- звернення громадян,  які  мають  встановлені   законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. Ст. 20

- не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

- якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

- якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку повідомляється запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.Ст.20

Плата

Безоплатно

Ст.21

- Безкоштовно.

- якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

- При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Ст21.

Підстави відмови

- письмове звернення   без   зазначення  місця  проживання,  не підписане автором (авторами),  а також  таке,  з  якого  неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

- повторні звернення одним і  тим  же  органом від  одного  і того ж громадянина з одного і того ж питання,  якщо перше вирішено по суті, 

- звернення,  терміни  розгляду яких  передбачено  статтею  17  цього  Закону, 

- звернення осіб, визнаних судом недієздатними.  Ст.8

- розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

- інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

- особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

- не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.  Ст .22

Оформлення відмови

     Рішення про відмову в задоволенні вимог, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням  мотивів  відмови,  а  також  із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Ст.15

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

5. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.Ст.22

Направлення за належністю

  Якщо питання,  порушені в зверненні, не входять  до повноважень, воно  в  термін  не  більше  п'яти  днів  пересилається   за належністю  відповідному  органу  чи  посадовій  особі,   про   що повідомляється громадянину, який  подав  звернення.  У  разі  якщо звернення   не   містить   даних,   необхідних    для    прийняття
обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в  термін  не  більше  п'яти  днів  повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.   Забороняється направляти скарги  громадян  для  розгляду  тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються. Ст.7

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Ч.3 ст.22

Підстави оскарження

     До рішень,  дій  (бездіяльності),  які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: - порушено права і  законні  інтереси  чи  свободи  громадянина (групи громадян); - створено перешкоди для здійснення громадянином  його  прав  і законних інтересів чи свобод;

- незаконно покладено на громадянина які-небудь  обов'язки  або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Порядок оскарження

Скарга подається  у  порядку  підлеглості  вищому  органу  або  посадовій особі, що  не  позбавляє  громадянина  права  звернутися  до  суду відповідно до чинного законодавства, а в разі  відсутності  такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою  рішенням  - безпосередньо до суду.

     Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів  Великої   Вітчизняної   війни   розглядаються   першими керівниками  особисто.

     Скарги на  рішення загальних зборів  членів колективних сільськогосподарських    підприємств,    акціонерних    товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

     Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу.  Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

     Скарга в  інтересах  громадянина  за   його   уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою,  трудовим  колективом  або  організацією,   яка   здійснює правозахисну діяльність.

     До скарги додаються наявні у громадянина  рішення  або  копії рішень,  які  приймалися  за його зверненням раніше,  а також інші документи,  необхідні для розгляду скарги,  які після її  розгляду повертаються громадянину.

Ст15.16.17.

Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду (відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України).

Ст.23.

Сфера застосування закону

Дія  цього  Закону  не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг  громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним,  трудовим  законодавством,  законодавством про   захист   економічної   конкуренції,  законами  України  "Про
судоустрій  і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень",  Кодексом  адміністративного  судочинства
України" , Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Ст.12.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом. Ст.2

Відповідальність

Особи, винні  у  порушенні  цього  Закону,  несуть  цивільну, адміністративну   або  кримінальну  відповідальність,  передбачену законодавством України.

     У разі  задоволення  скарги  орган або  посадова  особа,  які прийняли   неправомірне   рішення   щодо   звернення  громадянина, відшкодовують  йому  завдані  матеріальні  збитки,   пов'язані   з
поданням  і  розглядом  скарги,  обгрунтовані витрати,  понесені у зв'язку з виїздом  для  розгляду  скарги  на  вимогу  відповідного органу,  і  втрачений  за  цей час заробіток.  Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.      Громадянину на його вимогу і в порядку,  встановленому чинним законодавством,  можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними  діями  або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді  скарги.  Розмір  відшкодування  моральних   (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.      Подання громадянином звернення,  яке містить наклеп і образи, дискредитацію   органів   державної   влади,   органів   місцевого самоврядування,  об'єднань  громадян  та  їхніх  посадових   осіб, керівників   та   інших  посадових  осіб  підприємств,  установ  і організацій незалежно від форм власності,  заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та  інших  дій,  тягне
за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.      Витрати, зроблені    органом   державної   влади,   місцевого самоврядування, підприємством, установою,  організацією  незалежно від  форм  власності,  об'єднанням  громадян,   засобами   масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які  містять  завідомо неправдиві  відомості,  можуть  бути  стягнуті  з  громадянина  за рішенням суду. Ст 24.Ст27 

Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

   Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Ст.24

Контроль та нагляд

     Контроль за  дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада  України, народні  депутати  України,  Президент України,  Кабінет Міністрів України,  Уповноважений з  прав  людини  Верховної  Ради  України, Верховна  Рада  Автономної Республіки Крим,  обласні,  Київська та Севастопольська  міські,  районні,  районні  в  містах  Києві   та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та  їх  виконавчі  комітети,  депутати  місцевих  рад,   а   також міністерства,   інші   центральні  органи  виконавчої  влади  щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.

Нагляд здійснюється генеральним прокурором  України  та  підпорядкованими йому  прокурорамиСт.29

1. Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.

2. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

3. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону.Ст.17

Штрафи

Незаконна відмова у прийнятті та розгляді звернення, інше порушення Закону України "Про звернення громадян" тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неоприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації" та "Про засади запобігання і протидії корупції", тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…

Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин";

Гайсинська районна державна адміністрація

Архів новин

Квітень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 1 2 3 4 5