«Мені б, щоб возили сніг з усієї України — я ліпив би фігури щодня»
Аби підтримувати вас на вихідні, розповімо надихаючу історію про сніг, коня та українця!
«Мені б, щоб возили сніг з усієї України — я ліпив би фігури щодня» - жартує автор цього прекрасного снігового коня!
Ми не могли аби не розповісти вам про цього творчого і патріотичного чоловіка!
Олександр Нечепуренко — художник і скульптор із Гайсина. Військовослужбовець, який навіть під час війни знаходить час для творчості, щоб підтримати людей і себе.
— «Я закінчив Вінницьке художнє училище. Творчістю займаюся все життя», — розповідає Олександр.
До війни до 2014 року, він професійно виготовляв скульптури та рекламні вивіски, займався мототюнінгом. Сьогодні Олександр служить у Збройних силах України, але не полишає улюблену справу.
— «Моя робота — це і хобі, і спосіб розрадити себе. А ще — підняти настрій людям», — каже митець.
Сніговий кінь: ідея, що народилась із зими
Ідея створити снігову скульптуру з’явилася несподівано. Було багато снігу.
— «Його не було куди подіти, то його згорнули в купу. Так і прийшла ідея зробити фігуру- символ року.— пояснює Олександр.
Робота виявилася непростою: сніг почав танути.
— «Коли пішов дощ, скульптура зменшилася майже вдвічі. Колеги по роботі допомогли — досипали снігу».
Інструментів під рукою не було.
— «Спочатку ліпив лопатою, бо нічого іншого не мав. Потім сусід приніс кельму — так уже й вирізав готову фігуру коня».
— «Мені б, щоб возили сніг з усієї України — я б ліпив фігури щодня», — усміхається він.
Зі снігом Олександр працює давно. Ще студентом у Вінниці брав участь у конкурсах зі створення фігур.
— «На Масляну в обласному парку був конкурс. Ми з однокурсниками зробили буйвола — 6 метрів у довжину і 3 метри у висоту».
Скільки всього скульптур створив — уже не рахує.
Одна з робіт у Гайсині — скульптура Вовка на автовокзалі біля кафе. Робив “бабушок”, “спайдерменів”, “дідків”, “рибалок”», Вовк, Гарфілд і фігура чоловіка.
Найбільше замовлень було для готельно-ресторанного комплексу в Одесі.
— «Там я зробив “Корову”, “Кота Гарфілда”, “Пастуха”.
«Скульптура має викликати усмішку»
Митець переконаний: без знання анатомії нічого не вийде.
— «Щоб зробити фігуру, треба добре вивчити анатомію тварини чи людини».
А якщо це мультяшний персонаж — важлива емоція.
— «Треба зробити так, щоб людина подивилася — і посміхнулася».
— «У руках художників і скульпторів — дуже сильна емоційна зброя», — додає він.
«Я люблю Вінницю»: родинна робота за тиждень.
Найвідомішою роботою Олександра став Арт обʼєкт «Я люблю Вінницю».
— «До мене звернулися, коли всі інші відмовилися. Терміни були дуже стислі».
За роботу взялася вся родина.
— «Ми робили її разом із дружиною Іриною, синами Артемом та Євгенієм, друзями Олександром Лідовським та Володимиром Гаманом. Усього за тиждень».
— «Діти паяли, збирали всю електропроводку».
— «Якби не встигли, мали б повернути удвічі більше грошей, ніж коштував заказ».
Півтора року тому, Олександр створив Меморіал “Руки тримають герб України” — із картою України, подіумом та калиною.
— «Мрію створити великий меморіал. Якби в кожному селі й місті була така скульптура — у нас би не було війни».
— «Ми втратили виховання молодого покоління. Тому такі символи мають бути всюди».
Та, попри все, він продовжує творити — для людей, для Гайсина, для України.
#Гайсинська_районна_військова_адміністрація
